ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ СУДОМ по справі №216/2708/21

Справа № 216/2708/21

Провадження № 2/216/373/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 року                                        

місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання: Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» до Леонідова Віктора Борисовича про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

17 травня 2021 року та уточнено 16 лютого 2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» (далі ТОВ «Сітісервіс-КР») звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Леонідова В.Б. про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Позовна заява мотивована тим, що з 01.02.2014 по теперішній час, ТОВ «Сітісервіс-КР» здійснює надання послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків в Центрально-Міському районі, на підставі договору укладеного з Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради.

У період з 01.04.2018 по 01.01.2023 позивач надавав відповідачу послуги у порядку визначеному Законом України «Про житлово-комунальні послуги», на загальну суму 14123,41 грн. Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано суму інфляційних втрат в розмірі 2633,06 грн, та 3% річних від простроченої суми в розмірі 666,75 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини, представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача Медвєдєва К.А. у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18.11.2013 було укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд по житловим будинкам у Центрально-Міському районі (об’єкт № 1) між управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та ТОВ «Сітісервіс-КР» (а.с.5).

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг які надаються ТОВ «Сітісервіс-КР» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 19а, кв. 2 (а.с.6).

Згідно ст. 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до наданого розрахунку суми заборгованості за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 19а, кв. 2, в період з 01.04.2018 по 01.01.2023 відповідачем не здійснювалася оплата за отримані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 14123,41 грн.

Між сторонами не було укладено письмового договору про надання та отримання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Постановою Верховний Суд України від 30.10.2013 № 6-59цс13, у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території по справі визначено, що не укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє боржників від обов’язку оплачувати надані послуги». Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний проводити оплату наданих послуг, однак не виконував належним чином зобов’язання, тому заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій підлягає стягненню у примусовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача на його користь інфляційні втрати в розмірі 2633,06 грн, та 3% річних від простроченої суми в розмірі 666,75 грн.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, є грошовими зобов’язаннями, у яких, серед інших прав і обов’язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов’язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов’язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання. Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12, та від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

Враховуючи те, що неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов’язанням, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України та також підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2021 рік, складала 2270 грн, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» до Леонідова Віктора Борисовича про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути з Леонідова Віктора Борисовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2018 року по 01 січня 2023 року в розмірі 14123,41 грн; інфляційні втрати в розмірі 2633,06 грн; 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 666,75 грн, а всього – 17423,22 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять три гривні двадцять дві копійки).

Стягнути з Леонідова Віктора Борисовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» судовий збір в сумі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», код ЄДРПОУ: 38788964, місцезнаходження: 50049, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова, буд. 5;

- відповідач: Леонідов Віктор Борисович, 09.05.1973 року народження, останнє відоме місце проживання: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 19а, кв. 2.

Суддя                                                        Ю.В.Онопченко