ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ СУДОМ по справі №216/100/22

Справа № 216/100/22

Провадження № 2/216/598/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2023 року                                         місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

   Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до Якуніної Лариси Вікторівни, Столітнього Віталія Вікторовича про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и в:

  11 січня 2022 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі – ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») звернувся до суду з позовом до Якуніної Лариси Вікторівни, Столітнього Віталія Вікторовича про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

  Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надає фізичним особам-споживачам житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за їх місцем проживання. Відповідачі є споживачами природного газу за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд. 39, кв. 6.

  Відповідно до договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник зобов’язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об’ємах (обсягах), а споживач зобов’язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

  Між сторонами було укладено договір за типовою формою в результаті його акцептування боржниками.

  Відповідачі фактично споживали природний газ за період з 01.12.2018 до 12.12.2020 на загальну суму 10751,52 грн, однак не оплатили його.

  Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачам нараховано індекс інфляції за весь час прострочення (інфляційні втрати) – 1492,11 грн, та 3% річних від простроченої суми в розмірі 625,38 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

  Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

  Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

  Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає задоволенню.

  Судом встановлено, що за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд. 39, кв. 6, зареєстровані Якуніна Лариса Вікторівна, Столітній Віталій Вікторович (а.с.9).

  Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 29.12.2021, Якуніній Ларисі Вікторівні, Столітньому Віталію Вікторовичу, Столітній Лідії Юхимівні, належить на праві спільної часткової власності квартира за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд. 39, кв. 6 (а.с.14-15).

  Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

  Відповідно до положень ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

  Між сторонами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з постачання природного газу, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24 червня 2004 року, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року (далі – Правила).

  Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

  Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов’язками – факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правил.

Згода споживача про приєднання до умов договору підтверджується фактом споживання природного газу, визначеного Оператором ГРМ згідно пункту 13 розділу ІІІ Правил.

Отже, враховуючи фактичне споживання боржниками природного газу відповідач приєднався до умов типового договору постачання природного газу затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1386/27831.

Згідно з договором постачання природного газу побутовим споживачам постачальник (позивач) зобов’язується постачати природний газ споживачу (відповідачу) в необхідних для останнього об’ємах (обсягах), а споживач зобов’язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до вимог частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», частини другої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 22 розділу ІІІ Правил, споживач зобов’язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно із умовами договору.

Пунктом 4.6. типового договору постачання природного газу побутовим споживачам встановлено, що оплата рахунку постачальника про сплату послуг за цим договором має бути здійснена споживачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Тобто обов’язок сплатити вартість спожитого в поточному місяці природного газу виникає у споживача після закінчення місяця споживання та після визначення обсягу спожитого природного газу в наступному календарному місяці не пізніше 25 числа.

Відповідно до п. 4 глави 4 розділу 9 Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов’язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п’яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

В період з 01.12.2018 по 12.12.2020 позивачем було поставлено відповідачу природного газу на суму 10751,52 грн (а.с.10).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України (справа № 6-59цс13) від 30 жовтня 2013 року споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожитий газ.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача на його користь індекс інфляції за весь час прострочення (інфляційні втрати) – 1492,11 грн, та 3% річних від простроченої суми в розмірі 625,38 грн (а.с.11).

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, у яких, серед інших прав і обов’язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов’язок, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов’язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.

Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12, та від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

Враховуючи те, що неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов’язанням, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, та трьох відсотків річних, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України та також підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2021 рік, складала 2270 грн, та підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до Якуніної Лариси Вікторівни, Столітнього Віталія Вікторовича про стягнення заборгованості за спожитий природний газ – задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з Якуніної Лариси Вікторівни, Столітнього Віталія Вікторовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» заборгованість за спожитий газ в розмірі 10751,52 грн (десять тисяч сімсот п’ятдесят одна гривня п’ятдесят дві копійки).

Стягнути в солідарному порядку з Якуніної Лариси Вікторівни, Столітнього Віталія Вікторовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» інфляційні втрати в розмірі 1492,11 грн, 3 % річних в сумі 625,38 грн, а всього – 2117,49 грн (дві тисячі сто сімнадцять гривень сорок дев’ять копійок).

Стягнути з Якуніної Лариси Вікторівни, Столітнього Віталія Вікторовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1135 грн (тисяча сто тридцять п’ять гривень), з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», код ЄДРПОУ: 39572642, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2;

- відповідач: Якуніна Лариса Вікторівна, 30.08.1958 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків – 2142619507, місце реєстрації: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг вул. Пушкіна, буд. 39, кв. 6;

- відповідач: Столітній Віталій Вікторович, 12.01.1974 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків – 2704010811, місце реєстрації: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг вул. Пушкіна, буд. 39, кв. 6.

Суддя                                                                        Ю.В.Онопченко